Експерт Степанян: китайський уряд використовує надання зовнішніх кредитів як інструмент політичного впливу.
Уряд Китаю використовує надання зовнішніх позик як інструмент політичного впливу, заявив 28 березня “Известиям” стратег Freedom Finance Global Михайло Степанян.
Експерт навів дані дослідницької лабораторії AidData, згідно з якими з 2000 року уряд Китаю видав близько $240 млрд кредитів. Останніми роками темпи кредитування зросли — наприклад, протягом 2016-2021 років було надано $185 млрд коштів ( 77% від загального обсягу). Цей показник перевищив обсяг позик, наданих Міжнародним валютним фондом за той же період ($144 млрд), зазначив Степанян.
«Активне кредитування Центробанком КНР є складовою глобальної інфраструктурної програми «Один пояс і один шлях», яка охоплює близько 150 країн і оцінюється приблизно в 1 трильйон доларів. Ця програма є одночасно великою економічною важливість, оскільки спрямована на розвиток логістичних коридорів і є важливим політичним інструментом регіонального впливу», – пояснив стратег.
КНР критикують — головним чином американська сторона — за «заманювання в боргову пастку» найбільш вразливих країн-позичальників. Також Китай має більш агресивний формат вирішення суперечок з країнами-боржниками, додав експерт.
«КНР віддає перевагу пролонгації позик і/або поверненню активів або прав на використання активів — порт Шрі-Ланка був орендований китайською стороною на 99 років — замість часткового списання боргу», — сказав він.
Нагадуючи про заклики КНР у березні під час міністерської зустрічі G-20 (G20), стратег припустив, що можна сказати, що борговий тягар ряду найбідніших країн стає проблемою для Китаю.
“Так, зокрема, Китай закликав країни G20 провести чесний аналіз причин і сприяти вирішенню боргових проблем найбідніших країн, що розвиваються. Водночас ми не вважаємо, що проблеми з погашенням боргу боржником можуть бути пов’язані з проблемами боргів. країни КНР можуть стати серйозним викликом для самого Китаю — навіть якщо припустити, що 100% від загального обсягу поданих кредитів, тобто $240 млрд, є безповоротними, то сума списання становитиме близько 7,6 % від обсягу міжнародних резервів Центробанку Китаю», – сказав Степанян.
Водночас, за його словами, проблеми стоять гостріше для держав-боржників КНР, оскільки «в умовах слабкої економіки, роздутого боргового часу та безкомпромісної позиції КНР процес погашення боргу може бути тривалим і боляче». Як наслідок, це може негативно вплинути на динаміку економічного зростання окремих країн.